- дистинкція
- —————————————————————————————дисти́нкціяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
дистинкція — ї, ж. Пізнавальний акт, у процесі якого фіксується різниця між предметами дійсності або елементами свідомості (відчуттями, уявленнями тощо) … Український тлумачний словник
дистинкція — Дистинкція: витонченість в манерах; уміння поводитись у товаристві [III;IV;21] витонченість, вишуканість [46 1] витонченість, вишуканість, елегенція [46 2] обізнаність з правилами поведінки в товаристві, гарна поведінка [19] обізнання з правилами … Толковый украинский словарь
дистинктивний — а, е. Стос. до дистинкції … Український тлумачний словник